Вербовець

Вербовець.

Вербовець - село розташоване за 8 км. на південний схід від райцентру Катеринопіль, та за 15 км. від залізничної станції Звенигородка.

Вперше згадується село в історичвних документах з кінця XVIIIстоліття Л. Пошлевич."Веробец - село при ручье того же наименования в четырех верствах выше села Бродецкого".

Вербовець - місцева назва Вербівець заснована в кінці XVIII століття. Назва від гідроніма річки Вербівка, яка впадає в Гнилий тікич. Вербівка від слова (верба). В даний час через село протікає річка вербівчик.

До Жовтневої революції село Вербовець вважалося казенним, Радянську владу встановлено в кінці грудня 1917 року. першим головою сільської ради був Поліщук Макар Кирилович, що загинув під час громадянської війни.

В кінці червня місяця 1918 року було організовано комітет бідноти. першим головою комітету був Поліщук Сергій Григорович. В 1920 році в селі організовано комсомольську організацію. першим секретарем був Поліщук Омелько Григорович, який працював не довго. пізніше очолив комсомолбську організацію Кожушко Григорій Васильович. основними організаторами були комсомольці Перенко Панас і Вельган Олександр Мусійович, тупчієнко Сава Іванович, Перенко Іван Логвинович. Парторганізація в селі була створена в 1925-1926 роках. першими комуністами були Засунько Андрій Омелькович і Пасієнко Максим степанович. вони були прийняті по Ленінському призову. Першим секретарем партячейки був Польовий Дмитро.який був присланий і працював секретарем сільської Ради і очолював партячейку,пізніше був Лисинко Петро Гаврилович. В 1928-1929 роках очолював парторганизацию Полищук Федот Парфирович,який повернувся из лав Радянської Армії.В 1927 році було організовано товариство спільної обробки землі (СОЗ) під керівництвом Подолян Митрофана Степановича,які одержали хороший урожай. Весною 1930 року в селі організовано п’ять товариств (СОЗ) перший під назвою "Український хлібороб"-очолював Харченко Арсен Данилови,другий-"Перемога"-Гірник фень. Третій "Незаможник"- Тертичний Іван Якимович, четвертий "Перебудова" - Кожушко Петро Гаврилович, п’ятий - "Червона зірка" - Лисенко А. С.

Пізніше Сози об’єдналися в колгосп «Згода», який очолював Кожушко Петро Гаврилович. В 1934 році за проханням колгоспників колгосп «Згода» було перейменовано в колгосп імені Кірова. І очолив його Сквірський Іуда Йонович до початку Великої Вітчизняної війни. Працю колгоспників припинила навала фашистсько-німецьких загарбників, які в липні 1941 року окупували село. Під час війни очолював колгосп імені Кірова Сорока Гура Якович, головою сільської Ради Засунько Андрій Омелькович, які вели боротьбу з Фашистами.

10 березня 1944 року село Вербовець було визволено від німецько-фашистських загарбників. Під час Великої Вітчизняної війни захищаючи Батьківщину загинуло 115 односельчан, імена яких викарбовано на мармурових плитах біля пам’ятника воїнам-односельчанам.

                      Святкування Дня Перемоги 2011 рік

В травні місяці було проведено перші збори де на обліку парторганізації налічувалось 12 комуністів.

Після війни господарство відбудовувалось і в 1947 році досягло рівня 1941 року. На той час головою колгоспу з 1947 по 1951 рік Сквірський Іуда Йонович, головою сільської Ради Тупчієнко Михайло Федорович, секретарем партійної організації Зайченко Микола Григорович.

В 50-х роках господарство славилося трудовими успіхами і було в числі перших по вирощуванні цукрових буряків, виробництва тваринницької продукції. З 1952 по 1959 рік під керівництвом голови колгоспу Пономаренка Анатолія Корнійовича, голови сільської Ради Поліщука Павла Митрофановича, який очолював партійну організацію, велось будівництво на селі, господарство славилося своїми успіхами. Певний час очолювали господарство Холодний Микола Олексович (1959-1960), Гончар Іван Євсеєвич (1961-1962) Панасюк Микола Павлович (1962-1963).

               Пам’ятник жертвам голодомору