Золотоноша
Золотоноша - місто обласного підпорядкування, розташоване на лівому допливі Дніпра р. Золотоношці на залізничній лінії Бахмач - Одеса з променем на Київ через Миронівку та на перехресті асфальтових шляхів Київ -Кременчук і Черкаси - Шрамківка. Відстань до Черкас залізницею - 30 км, автотрасою - 35,5 км. Населення - 29,9 тис. (на 1.01.2002 р.). За 1 км від міста, в урочищі. Ярки, виявлено осаду Русі (Х-ХІІІ ст.).
Зміст |
Походження назви
Назву Золотоноша пов'язують із назвою річки: її піщане дно, покрите шаром золотавої слюди, сяяло, мов золото. Назва "Золотоноша" викликала цілий цикл "золотих" легенд... Згідно з однією з них, у другій чверті XVII ст. Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду - так званої "Вишневеччини". Зосередження в місті податків - золотих грошей - нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто "золотою ношею". Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII ст., а назва міста з коренем "золот" з'явилася за 60 років до того. За другою легендою, черкаські козаки придбане "вогнем і мечем" золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.
Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву. На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, мов золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найбільш вірогідним є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.
Історія
На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.
Перша писемна згадка про Золотоношу припадає на 1576 рік. У своїй духівниці, складеній того року, волинський воєвода князь Богуш Корецький згадує Золотону, яку звуть Глинщина, у воєводстві Київському розташовану". У цьому документі колишнім власником осади названо князя Богдана Глинського. Не виключено, що осада й річка з назвою "Золотоноша" існували ще за Київської Русі. І за формою, і за змістом це типовий топонім великокнязівської доби. Розташована на майже неприступному острові поряд з давнім торговельним шляхом - Царгородською дорогою, осада мала зручне оборонне і вигідне географічне положення, що сприяло її швидкому розвиткові. Уже в 1616р. Золотоноша згадується як місто, а на карті французького інженера Боплана (40-ві роки XVII ст.) - як укріплене місто. 1647 року тут налічувалося 273 господарства, або приблизно 1700 осіб населення. З 1625 року створено Золотоніську козацьку сотню у складі Черкаського полку, 1627 року - ремісниче братство. Останнє проіснувало біля 225 років. Від 1648 році Золотоноша - центр сотні як адміністративно-територіальної одиниці. Золотоніська делегація, очолена сотником Остапом Зайцем, брала участь у Переяславській раді. 1666 року Золотоноша - центр Переяславського повстання. Маючи фортецю (на території нинішньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3) й оточена зусюдибіч водою, Золотоноша вважалася неприступною. Урядовим військам не здалося здобути її. Золотоніська козацька сотня брала участь у бою зі Шведами під Ерестфером і в Полтавській битві 1709 року. У зв'язку з ліквідацією козацького устрою в Україні, 1781 року Золотоноша, до того містечко, стала містом, центром повіту Київського намісництва, 1796 року - Малоросійської, а 1802 року - Полтавської губернії. Козаки і селяни Золотоноші билися з французькими загарбниками під час Вітчизняної війни 1812 року. У місті формувалося селянське ополчення Золотоніського повіту, у Кропивні - козацьке. В 1783 до 1786 року в Золотоноші жив майбутній герой Вітчизняної війни 1812 року, командир славетної 27-ї піхотної дивізії, генерал-лейтенант Дмитро Неверовський. 1897 року через Золотоношу прокладено вузькоколійну залізничну лінію Бахмач - Красне, 1912 року - ширококолійну Бахмач - Одеса. На початку XX ст. Золотоноша - дрібний промисловий і помітний торгівельний осередок. 1913 року тут працювали чавуноливарний завод, відкритий 1911 року, цегельня "Вулкан" (з 1911 року), броварня (з 1903 року), оцтовий і миловарний заводи, завод газових і фруктових вод, 2 парових та 2 простих млини, 2 олійниці, 3 крупорушки тощо. Відбувалося 6 щотижневих ярмарок і 3 щотижневі базари. 1820 року в Золотоноші відкрито повітову школу, 1871 року - дівчачу прогімназію (від 1904 року-гімназія), 1898 року - нижчу сільськогосподарську школу, 1906 року - хлоп'ячу пропгімназію (від 1910 року - гімназія), 1897 року - театр. 1910 року в місті мешкало 13800 чоловік. Від 1920 року Золотоноша - повітове місто Кременчуцької губернії, від 1922 року - Полтавської, 1923 року створено Золотоніський район у складі Золотоніської округи, від 1925 року - Черкаської, від 1927 року - Шевченківської округи, ліквідованої 1930 року. Від 1932 року Золотоноша - районний центр Київської, а від 1937 року - Полтавської області. За роки довоєнної п'ятирічки в місті створено нову промисловість: - 1929 р. - ремонтно-механічний завод; - 1930 р. - інкубаторну станцію; - 1931 р. - коноплезавод, чинбарню, кромалопатоковий завод; - 1933 р. - деревообробну артіль "Перемога"; - 1934 р. - м'ятний завод; - 1938 р. - харчокомбінат та інші підприємства. Від 19 вересня 1941 року до 22 вересня 1943 року Золотоноша перебувала в німецькій окупації. У місцевому концентраційному таборі ворог знищив 12570 осіб. У лютому 1942 року виникла Золотоніська антифашистська організація, керована М. І. Савраном, М. О. Соловйовим та Г. Н. Ніколаєвим. Понад 2000 золотонісців брало участь у Великій Вітчизняній війні, близько 1000 з них - загинуло, понад тисячу нагороджено орденами і медалями. Фашисти заподіяли місту збитків на 79,5 млн. крб. Від 1945 року Золотоноша - районний центр Черкаської області. За післявоєнні роки було відновлено і розширено промисловість: виноробний комбінат, створений 1968 року на базі харчокомбінату, комбінат хлібопродуктів - від 1959 року, маслоробний завод, консервний завод - 1968 року, швейна фабрика - відкрита 1946 року, 4 цегельні заводи, завод металовиробів. Від 1954 року Золотоноша — районний центр Черкаської області. В грудні 1992 pоку Золотоноша отримала cтатуc мicта обласного підпорядкування.
Економіка
Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші. Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %. Нині в Золотоноші діють 10 осоновних і 2 дочірні підприємства міського підпорядкування: підприємства державної форми власності - Золотоніський лікеро-горілчаний завод", Золотоніське поліграфічне підприємство; підприємства колективної форми власності - ВАТ "Золотоніський машинобудівний завод", ВАТ "Золотоніська парфумерно-косметична фабрика", ВАТ "Продтовари", ВАТ "Золотоніський завод залізобетонних виробів", ВАТ "Коноплезавод", КП "Золотоніська швейна фабрика", ВАТ "Золотоношам'ясо", ВАТ "Золотоніське ремонтно-тракторне підприємство". На основі ВАТ "Продтовари" створено дочірнє підприємство "Золотоніський хліб", на основі Золотоніського лікеро-горілчаного заводу - ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор". На цих підприємствах працює 2280 робітників.
Персоналії
У Золотоноші народився поет Костянтин Думитрашко (1814-1886 рр.), жив учений Никифор Борисяк (1817-1882 рр.). У 50-х роках XVIII ст. тут бував філософ і поет Григорій Сковорода, в 90-х роках XVIII ст. - письменник Іван Котляревський, у 1809-1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович, у 30-их роках - кириломефодієвець Олександр Навроцький, 1845 року перебував Тарас Шевченко. У другій половині XIX ст. місто відвідував письменник Михайло Старицький. У 1897 і 1899 роках у Золотоноші гастролював композитор Микола Лисенко. 1900 року виступала на сцені актриса Марія Заньковецька, у 1913 і 1914 роках - актор Панас Саксаганський, 1914 року - Борис Романицький.
Галат Микола Васильович – народився 19.05.1942 р. Працює в галузі освіти 43 роки. Викладач класу образотворчого мистецтва при Золотоніській музичній школі 20 років. Публікація десятків статей на публіцистичні теми, автор багатьох методичних розробок, підготовка учасників та переможців Всеукраїнських та міжнародни виставок та конкурсів образотворчого мистецтва. 1996 рік присвоєно звання „Заслужений вчитель України”. За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Київська, 28 т.5-95-80
Дробний Іван Семенович – народився 16.01.1931 р. Працював в галузі освіти 30 років. Автор багатьох статей та заміток про історію Черкащини, поет, етнограф. Лауреат премії ім. В.Симоненка „Берег любові”, нагороджений Грамотою Міністерства освіти УРСР. За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Козацька, 25 т. 5-53-42
Пономаренко Михайло Федорович – народився 20.10.1920. Працював в галузі освіти 60 років. Автор понад 5-и тисяч статей та заміток про історію Черкащини, відкрив понад 300 нових пам’яток археології, патріарх краєзнавства Золотоніщини. 1975 рік „Заслужений вчитель України”, орден „Червоного прапора.” За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Водопійна, тел. 5-53-22
Зарецький Сергій Валерійович – народився 07.07.1966. Працює в галузі фізичної культури та спорту 21 рік. Тренер Золотоніської спортивної школи 15 років. Переможець: - першостей Європи серед юнаків та молоді; - першості світу серед юнаків. Майстер спорту міжнародного класу з греко-римської боротьби. За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Січова, 25 кв.65
Кривонос Микола Олексійович – народився 25.04.1941. Працює в галузі фізичної культури та спорту 50 років. Директор спортивної школи 35 років. Призер юнацького чемпіонату України 1959 року, чемпіон, призер першостей України серед тов. „Колос” з греко-римської боротьби, чемпіон України та міжнародних змагань з гирьового спорту; виховав 4 майстрів спорту міжнародного класу, близько тридцяти майстрів спорту з гирьового спорту та боротьби. Заслужений тренер України, майстер спорту з греко-римської боротьби та майстер спорту з гирьового спорту. За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Січова, 25 кв.28
Жуковський Анатолій Павлович - народився 27.05.1939. Працює в галузі промисловості36 років. Спеціаліст по зв’язках з громадськістю ТОВ „Златогор” 26 років. Вніс великий вклад у розвиток Золотоніського лікерно-горілчаного заводу ТОВ „Златодар”. Указ Президента України від 30.12.1997року №2790 присвоєно почесне звання „Заслужений працівник промисловості України”. У 2001році нагороджено Дипломом домінанта альманаху „Золота книга української еліти”. На даному заводі працює з 1971 року, з 25.02.1981 р. по 01.10.2002 р. директор даного підприємства. За місцем проживання: м. Золотоноша вул. Терещенка, 24а тел. 5-31-95.
Освіта
Сучасну освітню мережу у місті представляють Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини (у 1998 році відзначив своє 100-річчя), Золотоніський професійний ліцей, Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка (http://zologymnasium.ucoz.ua/), Золотоніська спеціалізована школа № 1, Золотоніська спеціалізована школа № 2 інформаційних технологій (http://zolsit2.at.ua/), 3 загальноосвітніх школи, спеціальна та санаторна школи-інтернати. У 2010-2011н.р. збережена мережа дошкільних установ. Нараховує вона 7 дошкільних закладів комунальної власності. Суспільним вихованням охоплено 980 дітей, що складає 81%. Дітей 5-річного віку охоплено 100%, що значно вище в порівняні з минулим роком.
Політичні партії
На території міста на даний час зареєстровано та проводить свою діяльність 92 політичних партій та партійних осередків різної спрямованості. Найбільш активнішими є - Золотоніська міська партійна організація Комуністичної партії України (лідер Цигарник А.Г.); - Золотоніська міська організація Української партії Справедливості Союзу ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців (лідер Скрипнік А.О.); - Золотоніський міський осередок партії "Реформи і порядок" (лідер Матяш Л.І.); - Золотоніська міська організація "Української Народної Партії" (лідер Зеленська Н.І.). Зареєстровані також 32 громадські організації міста, один благодійний фонд, які проводять активну роботу серед населення міста. Особливо активно працюють: - Золотоніська громадська організація колишніх неповнолітніх жертв фашизму (керівник Александрова Т.С.); - Спілка дитячих та юнацьких організацій міста (керівник Співак М.А.); - Спілка багатодітних сімей міста (керівник Попова Г.В.); - Золотоніська міська рада ветеранів "Ветеран" (керівник Цибенко В.І.). Духовну роботу з громадськістю міста проводять релігійні громади міста, яких зареєстровано 8. Найбільшими та найактивнішими є: - Українська православна Церква Успенського собору Свято-Троїцької парафії; - Церква Євангельських Християн баптистів.
Торгівля
Роздрібна торгівельна мережа усіх форм власності станом на 01.01.2008 року представлена 174 об'єктами, у тому числі за належністю: юридичним особам - 63, фізичним особам - 111. Із них кількість магазинів із продовольчим асортиментом складає - 90, непродовольчим - 56, змішаним - 28. Із загальної кількості магазинів споживчі й кооперації належить - 17. Із загальної кількості мережа фірмових магазинів складає 23 об'єкта торгівлі, з них харчовій промисловості належить - 13 магазинів, легкій промисловості - 1 маг., іншим галузям - 9. Громадське харчування усіх форм власності на території міста складає 37 закладів, у тому числі ресторанів - 4, кафе-барів (з урахуванням змішаної торгівлі) - 33. Зростання доходів населення, обсягів виробництва споживчих товарів, сприяло збільшенню обсягів реалізації товарів населенню через усі канали обертання. За січень-грудень 2007 р.по м. Золотоноша госпрозрахунковими підприємствами, для яких надання послуг всім категоріям споживачів (населенню, підприємствам, підприємцям) є основною діяльністю, реалізовано послуг -16334,7 тис.грн. (включаючи ПДВ), що у фактичних цінах на 35,3 % більше рівня відповідного періоду минулого року, в порівняних – на 17,6%. Обсяг послуг, реалізованих населенню становив – 4679,0тис.грн. , що на 24,5% більше проти відповідного періоду минулого року у фактичних цінах та на 8,2% у порівняних. І в розрахунку на одного жителя за січень - грудень 2007р. складав - 158,1 грн.. Абсолютний приріст обсягу реалізованих послуг проти відповідного періоду 2006р. становить у фактичних цінах –4263,6 тис.грн., у порівняних -2120,0 тис.грн. Абсолютний приріст обсягу реалізованих послуг в розрахунку на одну особу населення у фактичних цінах становить – 144,0 грн., у порівняних цінах – 71,6 грн. Намітилась тенденція до зростання кількості продажу товарів тривалого користування. В центрі міста розташований найбільший торговий заклад - торговельний центр. Даний об'єкт знаходиться в центрі міста, відкрився в 1983 році та належить Золотоніському районному споживчому товариству, загальна площа - 6400 кв.м., торгова площа - 4817 кв.м., складається з 2 поверхів. В магазині знаходяться 17 відділів споживчої кооперації та 60 відділів, що орендуються суб'єктами підприємницької діяльності. Функціонують 2 продовольчі відділи, оптовий магазин-склад, кафе-бар, перукарня, 5 банкоматів.
Портал міста Золотоноша [1]
Портал міста Золотоноша [2]
Золотоніський інформаційний центр [3]
Золотоніський район [4]
