Лисянка
Зміст |
смт Лисянка Черкаської області
Кількість населення станом на 01.01.2008р. - 8100 осіб. День міста - перша неділя вересня.
Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік. Саме цього року містечко з навколишніми селами і землями подаровано польським королем шляхтичу Валентину Чермінському (зустрічається в описі Олександра Яблуновського "Ziemle ruskie. Ukraina" польської книги "Zrodla Dziejowe"./Т. ХХІІ. - Warszawa, 1897./). У 1622 році Лисянці було надане Магдебурське право.
Під час монголо-татарської навали Лисянка і навколишні території були повністю спалені. З того часу люди це місце називають Лисиною, гору на шляху до Черкас - Лисою, річку, що протікає під горою - Лискою, а відроджене поселення - Лисянкою.
Найбільше ж збереглося історичних джерел про Лисянку з ХVІІ-ХІХ століть. ЇЇ згадують: літопис Самовидця, ймовірно, написаний козацьким старшиною Романом Ракушкою-Романовським, літопис Самійла Величка - перший систематичний виклад історії української козацької держави, військові та дипломатичні документи, розповіді мандрівників; дослідження істориків: М. Максимовича, В. Антоновича /Міста південно-руського краю/.
Є відомості про Лисянку і в "Записних актах", які зберігаються у Москві у Центральному Державному архіві давніх актів. Тут розповідається, що у період Визвольної війни середини ХVІІ в сотенному місті Лисянка побували посли Московської держави, жителі якої - 523 козаки і 79 міщан - склали присягу на вірність царю.
У відповідності з історичними джерелами, Лисянка у другій половині ХVІІІ ст. від князів Яблоновських перейшла у власність до польського магната Маршковського, який пізніше у 1806 році подарував маєток дочці Сесілії. У 1772 р. у результаті поділу Польщі, Правобережна Україна була приєднана до Росії. Лисянка з 1797 року стала волосним містечком Звенигородського повіту Київської губернії. (З 1793 року входила до Брацлавського, а у 1795 році до Вознесенського намісництв.)
Це містечко оспіване у творах багатьох письменників, зокрема П. Куліша і Т. Г. Шевченка.
Тут проходила Корсунь-Шевченківська операція.
Сторінки історії цього краю прикрашають імена видатних людей, чиї долі навіки пов`язані з Лисянкою та з землями, які прилягають до неї.
У липні 1854 року в Лисянці, в збіднілій польській дворянській родині народився Слєщинський Іван Владиславович, майбутній доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської Академії Наук. Іван Владиславович закінчив із срібною медаллю Рішельєвську гімназію в Одесі, потім вступив до Новоросійського університету, який закінчив із золотою медаллю, а пізніше здобув наукове звання кандидата математичних наук. Деякий час працював у середніх навчальних закладах. У 1880 році керівництво Одеського учбового округу призначило йому стипендію на два роки для наукової поїздки за кордон, де у Берліні він слухав лекції провідних науковців того часу. Після повернення Слєщинський захистив дисертацію під назвою "Дослідження другої варіації простого інтегралу", а трохи пізніше його запросили до згаданого університету читати лекції з вищої алгебри. У 1906 році в Одесі відкрилися Вищі жіночі курси, де став викладати і Слєщинський. У 1909 році Іван Владиславович залишив університет, і в 1911 р. на запрошення Ягеллонського університету виїхав до Кракова. Тут вийшли друком багато його наукових праць. У 1921 році став членом-кореспондентом Краківської Академії Наук. Помер І.В. Слєщинський 9 березня 1931 року.
У Лисянці 30 березня 1867 року в селянській родині народився видатний художник Іван Семенович Макушенко. У 1892 році він став вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв,прославився своєю дипломною картиною "Неділя в Малоросії", створив багато високохудожніх картин. І в радянськоий період - "Збирання овочів для Червоної Армії", "Листи з війни", "Майбутні парашютисти" та інші, був учасником більше чотирьохсот республіканських та всесоюзних художніх виставок, влаштував 50 персональних виставок. Його твори експонувалися в Австралії, Алжірі, Англії, Індії, Іраку, Італії, Канаді, Лівії, Колумбії, Швейцарії, США, Франції, Японії. Іван Семенович виховав ряд талановитих майстрів пензля, зокрема, видатного художника України В.І. Масика. Наш земляк, І.С. Макушенко, помер 7 червня 1955 року і похований у Києві. У Лисянському районному історичному музеї зберігаються деякі його твори, зокрема, "Портрет сестри" (сестра Оксана зображена у вишиваній сорочці.)
Освіта
Лисянський НВК "Загальноосвітня школа I-III ст. №1-гімназія"
Лисянка у житті та творчості Т. Г. Шевченка
Історія Лисянки переплітається з геніальною постаттю України Т.Г. Шевченком. У 1826 р., шукаючи собі вчителя малювання, малий Тарас кілька днів жив у лисянського дяка Єфрема. Але не витримавши «науки», яка зводилась до розтирання фарби та носіння води до школи, Тарас залишив дяка. Ці події Тарас Григорович описав у творі «Прогулка с удовольствием и не без морали» під час свого подорожування по Україні 1843—1844 рр.
Пам'ятник Т.Г.Шевченку розташований в с.м.т. Лисянка
Скульптура Т.Г. Шевченка розташована в с.м.т.Лисянка ("Тарас носить воду")
