Моя хата з краю, я нічого не знаю

Вступ1. Поняття про статистику. «Статистика знає все», — стверджували І. Ільф і Є. Петров у своєму знаменитому романі «Дванадцять стільців» і продовжували: «Відомо, скільки якої їжі з'їдає за рік середній громадянин респуб¬ліки... Відомо, скільки в країні мисливців, балерин... верстатів, велосипедів, пам'ятників, дівчат, маяків і швейних машинок. Як багато життя, повного запалу, пристрастей і думки, дивиться на нас із статистичних таблиць!» Цей іронічний опис дає досить точне уявлення про статистику (від латинського status — стан) — науку, що вивчає, обробляє і аналізує кількісні дані про найрізноманітніші масові явища в житті. Економічна статистика вивчає зміну цін, попиту та пропозиції на товари, прогнозує зростання і падіння виробництва і споживання. Медична статистика вивчає ефективність різних ліків і методів лікування, імовірність виникнення деякого захворювання в залежності від віку, статі, спадковості, умов життя, шкідливих звичок, прогнозує поширення епідемій. Демографічна статистика вивчає народжуваність, чисельність населення, його склад (віковий, національний, професійний). А є ще статистика фінансова, податкова, біологіч¬на, метеорологічна... Статистика має багатовікову історію. Уже в стародавньому світі вели статистичний облік населення. Однак довільні тлумачення статистичних даних, відсутність строгої наукової бази статистичних прогнозів навіть у середині XIX ст. ще не дозволяли говорити про статистику як науку. Тільки в. XX ст. сформувалася математична статистика — наука, яка спирається на закони теорії імовірностей. Виявилося, що статистичні методи обробки даних із самих різних областей життя мають багато спільного. Це дозволи¬ло створити універсальні науково обґрунтовані методи статистичних дослі' джень і перевірки статистичних гіпотез.

Неодноразово висловлювалась думка, що в кожній науці стільки істинної науки, скільки в ній математики. Відомо, що як тіль¬ки будь-яка наука починає активно застосовувати математичні методи, її можливості зростають. Математика тісно пов'язана з астрономією, метеорологією, геологією, хімією, біологією, фізикою, лінгвістикою. Це означає, що математичними методами розв'язують не лише абстрактні математичні задачі, а й задачі прикладні, тобто такі, що містять нематематичні поняття. Щоб розв'язати прикладну задачу математичними методами, спочатку створюють її математичну модель. При розв'язуванні прикладної задачі треба знати не лише математику, а й ту галузь науки чи виробництва, з якою пов'язана дана прикладна задача.