Перервинці

Основні дані

Засновання 1661 рік

Населення 746 жителів. Поштовий індекс 19840 Телефонний код +380 4738

Географічні дані

Географічні координати 50°0′42″ пн. ш. 32°18′3″ сх. д. 
Середня висота над рівнем моря 113 м. 
Водойма річка Чумгак .
Відстань до обласного центру 65,1 (фізична) км. 
Відстань до районного центру 20 км. 
Найближча залізнична станція Писарщина .
Відстань до залізничної станції 3 км. 

Історія

Перервинці виникли у 17 столітті. Роком його заснування вважають 1661 рік. За іншими даними село було позначене на карті Боплана 1640 року.

На звільненій від магнатів землі, яка називалась Яблунівським степом, козак Перерва заснував хутір. Від цього прізвища і походить назва села.

Село Перервинці розташоване на лівому березі р.Чумгак за 20км на південний схід від райцентру Драбів на старому Лубенському шляху. Площа населеного пункту складає 586гектарів. Це давнє козаче поселення, за часів панування польських магнатів це була їхня маєтність. Після антифеодальної війни 1648 – 1654 рр. на цій залишеній магнатами маєтності, на вільному степу, який належав до містечка Яблунева оселились козаки цього містечка. Спочатку село було вільне, на уряд належне, а на початку ХІІІст. Прилуцький полковий суддя Іван Маркович захотів тут землі, оселив у Перервинцях на толоці «хуторець свій», у якому жило чотири негодні до козачої служби, козачі сім'ї, і за свої «верные службы» одержав у 1718році від гетьмана Скоропадського на цей хутір універсал. Бездітний суддя у 1724році відписав хутір Перервинці своєму племіннику Якову Марковичу.

Тяжка доля спіткала підданих Марковичів, вони виконували йому всякі «повинності і послушенства» і фактично були кріпаками панів Марковичів. У часи кріпацтва поміщик Маркович надавав перевагу розвиткові тваринництва і розводив багато коней, корів, овець. Крім того він мав селітровий і винокурний заводи, чотири млини. Поміщик Маркович, щоб показати себе перед своїми кріпаками благодійником, у 1847 році відкрив у селі приходську школу, в якій священник Т.Горонович навчав основ грамоти 26 учнів. У 1884 році в селі з хуторами було 262 господарства селян і козаків, населення становило 1414 чоловік. Лише садибу мало 36 господарств, безземельних та тих, що мали менше десятини – 50, від 1 десятини – 147, без будь-якої худоби та однокінних – 62.

В 1900 році в Перервинцях з хуторами Лісовий, Козорізи та Карабані на 305 господарств з населенням 1877 чоловік припадало 1854 десятини землі. Переважна більшість населення залишалась неписьменною, на 1639 чоловік припадало 314 письменних, в тому числі на 807 жінок – 50 письменних. 24 серпня 1906 року тут відбувся страйк робітників поміщицької економії.

Навесні й улітку 1917 року селяни чотири рази захоплювали й ділили землю по­міщика. Влітку 1920 року в селі було створено Комітет незаможних селян, куди вступило 27 безземельних селян, а в 1922 році незаможники Перервинець послали на Всеукраїнський з'їзд незаможників свого делегата Петра Миколайовича Гвоздика. В роки колективізації на території села Перервинці та прилеглих до нього хуторів Карабані та Козорізи було засновано чотири колгоспи: «Перше травня», «13-річчя Жовтня», ім.Паризької Комуни, ім.Шевченка. Першими головами колгоспів були : в колгоспі «Перше травня» – Федот Григорович Турчаненко , «13-річчя Жовтня»- Федот Федорович Ананьєв , ім.Шевченка - Андрій Арсентійович Шевченко, «Паризької Комуни» - Григорій Іванович Козоріз.

Під час голодомору в 1932—1933 роках в селі від голоду загинуло понад 200 осіб, імена і прізвища 182-х встановлено.

В роки Радянсько-німецької війни 316 жите­лів села воювали проти німецьно-фашистських загарбників. 3а проявлені мужність і героїзм 102 чоловіка нагороджені орденами й медалями, Т.І.Солопенку посмертно присвоєно звання Героя Радянсьного Союзу. На честь 127 односель­ців, які полягли в боях проти гітлерівців, вста­новлено обеліск Слави. Вшановуючи пам'ять воїнів, що загинули під час відвоювання села у фашистських загарбників, споруджено пам'ятник.

В 1952 році 4 господарства були об'єднані в сільськогосподарську артіль «Шлях до комунізму», яка пізніше стала називатися колгоспом, в 1992 році - КСП «Шлях до комунізму», а в 2000 році був реорганізований в СТОВ «Нива». Дане господарство здійснює свою господарську діяльність і на сьогодні.

Перервинці на початку третього тисячоліття

На території села Перервинці функціонують заклади соціальної сфери села: фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, НВК – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека; працюють три торгівельні точки, відділення зв'язку «Укрпошта», обмінний пункт ВАТ «Торговий дім» Драбівагропостач», млин. Землі запасу та держрезерву орендує СТОВ «Зернова компанія «Хорс», ПП «Соняшник». Кількість населення, яке проживало на території села Перервинці станом на 1 січня 2009 року становила 746 осіб. В 2002 році в колишньому приміщенні сільської бібліотеки було відновлено роботу церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці Московського патріархату, освячено нову церкву 4 грудня 2002 року. В даний період в церкві богослужіння проводить отець Іван(в миру Крук Іван Сергійович).

Окрасою села є школа - Перервинцівський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"