Старобабанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Загальні відомості
Старобабанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Уманської районної ради Черкаської області
Історія школи
В с. Старі Бабани школа відкрилась у другій половині дев’ятнадцятого століття. До цього часу селянські діти не навчались, лише служителі церкви навчали своїх дітей удома. Школа знаходилася в селянській хаті на околиці села. Учителями в цій школі були дяки, які навчали учнів грамоти. Навчання проводилося лише в холодну пору року, коли дітей не залучали до роботи по господарству. Діти сиділи на ослонах, замість дошки писали на дверях крейдою, або на стінах вугіллям. З 1890 року в школі з’явились шкільні дошки та примітивні парти. В школі було три групи, з яких третя була випускною. Завідував школою піп, а учителем був Гольденберг. Випускні екзамени для учнів третьої групи проводились в одному з сіл округи. Учні, які склали екзамени, отримували свідоцтво і мали змогу поступити в 2-х річну школу, яка знаходилась у с. Краснопілка. У 1900 році за кошти земства було збудовано перше приміщення школи, в якій на той час навчалося понад 50 учнів.
У 1910 році було відкрито четверту групу. Учні писали вже у зошитах, вивчали граматику, короткий курс історії та географії. У 1914 році було збудовано цегляне приміщення школи, яке мало 4 класних кімнати, кількість учнів з кожним роком збільшувалась. Школа працювала у двох приміщеннях. До 1928 року школа була початковою, а потім була переведена на семирічне навчання. Школа працювала у дві зміни, тому що на цей час у школі навчалося близько 300 учнів. У 1936 році за наказом Наркомпросу школу було переведено на десятирічне навчання. Кількість учнів збільшилась до 500. В роки Великої Вітчизняної війни навчання в школі не проводилось. Під час одного з бомбардувань на територію школи була скинута бомба, від вибуху якої приміщення школи було частково пошкоджене. З визволенням села 8 березня 1944 року почалась відбудова шкільних приміщень, а вже 1 вересня 1944 року в школі почалось навчання. В перші повоєнні роки в школі навчалося понад 500 учнів із майже десяти навколишніх сіл. Це була єдина десятирічна школа на весь район. Школа працювала в трьох приміщеннях, але цього було мало, тому навчання проводилось у дві зміни. У 1946 році був випущений перший повоєнний випуск учнів 10 класу. У 1968 році було зроблено добудову, і школа стала працювати у двох приміщеннях. На той час у школі було понад 300 учнів, яких навчали 22 вчителі, 11 з яких мали вищу освіту. При школі було 4,5 га землі, шкільний сад (1,5 га), теплиця. Навчання в цьому приміщенні школи проводилось до 1993 року. В школі навчалося 330 учнів (19 класів-комплектів). Приміщень не вистачало, учні навчалися у дві зміни.
1993 рік ознаменувався завершенням будівництва нового трьохповерхового приміщення школи в центрі села. Школа розрахована на 504 учні, в ній є 18 класних кімнат та кабінетів, їдальня на 100 місць, велика спортивна зала, бібліотека, комбінована майстерня. У 2004 році було обладнано комп’ютерний клас, в якому є 11 сучасних комп’ютерів, у 2008 році придбано ще один клас на 10 місць. На 1 вересня 2011 року в школі навчається 189 учнів. Педагогічний колектив школи складається з 22 учителів, всі мають вищу освіту. 5 педагогів мають звання «Старший учитель», 1 – «Відмінник освіти України», 12 вчителів мають кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії». Для задоволення освітніх потреб учнів у школі обладнано:
- 17 навчальних кабінетів;
- Спортивна зала розміром 24х12 м;
- Комбінована майстерня на 20 обладнаних робочих місць;
- Кабінет інформатики з підключенням до мережі Інтернет;
- Актова зала на 100 місць;
- Бібліотека;
- Їдальня на 80 посадкових місць;
- Кімната школяра;
- Музей освіти села;
- Музей каменярства і народних ремесел;
- Тепловий режим забезпечує газова котельня
Сьогодення школи
Третій рік школа працює над проблемним питанням: « Підвищення рівня педагогічної майстерності учителів як одна з важливих умов забезпечення рівня знань учнів». Педагогічний колектив постійно працює над підвищенням свого професійного та науково-методичного рівня. Директор школи – Морозов Сергій Петрович. Заступник директор з навчально-виховної роботи – Фіголь Ольга Владиславівна. Заступник директора з виховної роботи – Музика Олена Андріївна. Педагог-організатор – Снігур Ольга Степанівна. Соціальний педагог - Заболотня Надія Анатоліївна. Практичний психолог – Гуменюк Леся Василівна. Учителі школи активно беруть участь у щорічній обласній виставці перспективного педагогічного досвіду, у школі проводяться тижні педагогічної майстерності учителів за циклами предметів, виставки дидактичних матеріалів, творчих робіт вчителів, відкритих уроків. Наявність у школі комп’ютерного класу та програмного забезпечення дає змогу проведення уроків інформатики на високому методичному рівні та більш широкого використання інформаційно-програмних технологій при вивченні інших навчальних предметів. Звичайним стало використання комп’ютерів при проведенні уроків, тому що майже у всіх кабінетах є комп»ютер. У школі започаткувано традицію: учителі, що атестуються проводять творчий звіт. Так у цьому навчальному році підготували такий звіт і подали матеріали у методичний кабінет у електронному вигляді Сухомейло М.І., Фіголь О.В., Таряник В.В. Учитель української мови Морозова В.В. брала участь у апробації «Педагогічного програмного засобу « Українська мова. 7 клас». Також учителі математики Руссу В.М., Руденко Г.Я., історії Музика О.В., учителі іноземної мови Пентій Н.М., Кожухівська Л.О., вчитель зарубіжної літератури Фіголь О.В., вчителі української мови Морозова В.В., Бондаренко Н.М. брали участь у розробці уроків і укладанні збірників при районному методичному кабінеті.
Для гармонійного розвитку особистості в школі є всі умови, працюють гуртки, секції, проводиться багато виховних заходів, факультативи, курси за вибором. Всі необхідні умови, матеріальне забезпечення, належний санітарно-гігієнічний та тепловий режим, організація харчування створюють хороші можливості для ефективної методичної, навчальної та виховної роботи для вчителів та учнів школи. Виховну роботу в школі ми намагаємось проводити по принципу системного підходу, адже суть виховної роботи не у розмовах з дітьми, чи проведенні певної кількості заходів, а в організації життя дитини. Системність - одна із загальних закономірностей природи: коли у системі не спрацьовує якась ланка, то вона виходить з ладу. Тому, працюючи за напрямком „Гармонійний розвиток особистості” ми намагаємось, щоб у нашій школі виробилась така виховна система, яка зможе реалізувати мету нашої виховної роботи: Формування особистості, яка поєднує в собі високі цінності духовної спадщини українського народу із кращими рисами громадянина суверенної України. Сам термін „Гармонійний розвиток особистості” говорить, що дитина повинна одержати не тільки суму знань у школі , а й розвинутись фізично, культурно, морально, щоб стала вона в майбутньому культурним і інтелігентним членом суспільства. Тому у змісті виховної роботи в органічному зв’язку присутні елементи морального, громадянського, трудового, естетичного, патріотичного, родинного, фізичного виховання. Увесь процес діяльності педагога у школі спрямований на виховання громадянина-патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну, творити себе і своє життя, відповідати за власні дії і вчинки і цим впливати на долю суспільства. Такий громадянин характеризується високим рівнем національної, правової свідомості і самосвідомості, громадянською, соціальною відповідальністю, мужністю, готовністю працювати в ім’я розквіту України, захищати її прагнення до інтеграції у світове європейське співтовариство, усвідомленням необхідності досконалого знання державної мови, здатністю неупереджено ставитись до культури інших народів; повагою до Конституції, законів своєї держави, потребою в їх дотриманні; йому властиві високі інтелектуальні, духовні, трудові риси, розумні потреби, прагнення до розвитку творчих здібностей, самовираження, самореалізації, активної діяльності, здатність до виконання громадянського обов’язку. У час духовного відродження нашого народу все уважніше вдивляємося в його історію, все частіше звертаємося до нашого минулого. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом – казкою, у затишній батьківській оселі, згадує традиції і звичаї, які шанувалися нашим народом з діда – прадіда. Та ніщо так не чарує дитячі душі і не залишається в глибинах пам’яті, а потім згадується протягом усього життя, як безпосередня участь у традиційних народних святах, обрядах. Немає, мабуть, жодної людини, яка б з великим задоволенням не згадувала ті перші дитячі враження: - від колядування; - від великодніх писанок, пасок, та освячення верби у Вербну неділю; - від Купальських вінків, жіночих хусток; - від пісенного українського весілля; - від вишитих рушників та багато інших народних обрядів. Людина є найвища цінність, а її здоров’я – ціннісне надбання нації, народу, людської цивілізації. У Законі України „Про загальну середню освіту” одним із завдань нашої освіти є виховання свідомого ставлення до свого здоров”я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. Отже, серед пріоритетних напрямків роботи школи є пропаганда здорового способу життя, стимулювання в учнів прагнення до здорового способу життя. Сучасна сім’я – складова частина суспільства. Спілкування батьків і дітей дуже важливий фактор для розвитку особистості, засіб отримання дітьми інформації про навколишній світ, набуття досвіду взаємостосунків людей, засіб згуртування сім’ї. Завдання батьків, їх сімейного спілкування – соціалізація дитини, оволодіння рідною мовою, розширення її кругозору, розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, морально-вольових почуттів та якостей. В процесі спілкування батьки виховують у дітей почуття любові до рідних, гуманне ставлення до оточуючих. Шкільне життя на кожному кроці переконує педагогів у тому, що кращими класами бувають, як правило ті, в яких переважна частина батьків активно допомагає класному керівникові. Педагогічний союз класного керівника, вчителів і батьків – могутня виховна сила. Виховання естетичної культури у підростаючого покоління – складний, багатогранний процес, основою якого є прищеплення дитині гуманістичних якостей, системи світоглядних координат, вищих цінностей і культури поведінки. Процес виховання естетичної культури у підлітків передбачає облагородження життя і помислів дитини вищими смислами у її ставленні до національної і світової духовної культури, історії країни, мови, віри, пошуків ідеалу і змісту життя людей, довкілля. Естетична культура визначає творчу діяльність особистості, спрямовану на збереження , розвиток і створення нових духовних цінностей. Художньо-естетичне виховання передбачає виховання естетичних поглядів, смаків у кожного учня, уміння відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті, вироблення умінь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу. Практика переконує, що доцільно організована позаурочна діяльність сприяє формуванню стійких переконань, розвиває дитячу ініціативу, дисциплінує підлітків, впливає на розвиток їхніх почуттів, волі, характеру і високої моралі. Діти вчаться вирішувати практичні завдання, розв’язувати життєві проблеми, працювати над собою. Працюючи по напрямку екологічного виховання, в школі проводиться багато позакласних виховних заходів: конкурси, вікторини, інтелектуальні ігри „ Екологія” – в перекладі з грецької означає вчення про дім. Однак екологія – не тільки наука. Це перш за все світорозуміння людини, яке включає в себе і свідоме ставлення її до всього сущого, і формування екологічної культури кожного члена суспільства. Тому важливе завдання, яке стоїть перед школою – формування уявлень учнів про взаємозв”язки процесів і явищ у природі, про її об”єктивну та універсальну цінність, місце людини в природі як її невід”ємної частини та необхідність дбайливого ставлення до природи Екологізація виховного процесу не можлива без проведення виховної роботи з учнями, в основу якої повинна бути покладена екологічна ідеологія українського суспільства з такими принципами: - відмова особистості від пропозиції стороннього спостерігача; - відмова від визнання пріоритету сили; - бережливе ставлення до навколишнього світу; - забезпечення знань про красу навколишнього світу. Людина – не єдина вершина еволюції, але тільки вона здатна керувати екологічною сферою всієї планети. Головне завдання школи базується сьогодні на ефективності виховання, яке містить в собі аспекти правового, морального, релігійного, трудового, естетичного, фізичного виховання. Наше завдання – виховати підростаюче покоління, яке братиме активну участь у відродженні та розбудові держави. Ми повинні прищеплювати дітям кращі якості і звички, готуючи до сумлінної праці за здібностями, до розумного користування земними благами. Школа повинна виховувати палких патріотів України, пройнятих духом великої свідомості, людей моральних, культурних, освічених. Сучасна школа стоїть сьогодні на порозі превентивного виховання, що в перекладі з латинської означає попереджувальний, запобіжний – підлітків легше застерегти від правопорушень, аніж потім поставити на правильний шлях. Традиційними стали також зустрічі з представниками кримінальної міліції, з лікарями районної лікарні: наркологом Басихіним М.М. та венерологом Жовтобрюх Н.М., які в доступній формі доносять до учнів правила особистої гігієни, вміння сказати „ні”, побороти спокуси. Велике значення в профілактиці правопорушень має індивідуальна робота з учнями, схильними до правопорушень, які стоять на внутрішньому обліку школи. Щоденно проводять з ними бесіди соціальний педагог Заболотня Н.А. Демократизація і гуманізація сучасної школи зумовлює актуальність морально-етичного виховання учнів та загальну тему виховання – відродження в людині культури і моральності. Мораль це система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства. Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей, норми поведінки називається етикою. Колектив нашої школи приділяє велику увагу формуванню морально-етичних якостей людини. Тому навчити поважати людину – значить дати уявлення про морально-етичні принципи поведінки. З цією метою класні керівники та класоводи проводять цикл бесід, що послідовно роз»ясніють морально-етичні поняття ( чуйний, уважний, гуманний, безкорисливий). Багато тем про повагу до старших. Не забуті й питання такту. Звернена увага і на таку якість, як поблажливість, роз’яснюється, що значить бути терпимим до людських слабостей, до яких саме. Мета цих бесід – створити емоційний настрій на розвиток дружніх взаємин, на активну громадянську позицію. Детальніше про новини школи, її історію, сьогодення Ви можете дізнатися на нашому сайті
