Умань
Назва міста очевидно походить від назви річки Уманки, яка вперше згадується у Супрасльському літописі 1497 року. Як свідчать результати археологічних досліджень, на території сучасного міста та його околиць виявлено залишки поселень пізнього палеоліту, трипільської культури, доби пізньої бронзи, черняхівської культури та доби Київської Русі. Місто Умань називали одним з культурних провінційних центрів в роки перед І Світовою війною. В місті діяло 22 учбових заклади: 3 гімназії, 5 середніх училищ, з них 2 комерційні: землеробства і садівництва, будівельно-технічне та духовне. В ХVІІ ст. в Умані було засновано монастир Василіанів як єзуїтську школу. Навчання проводилось польською мовою. В 1881 році була заснована духовна школа, для якої в 1853 році побудували кам’яну будівлю. В ХІХ ст. було відкрито два пансіонати „благородних дівиць”, в котрих навчалось всього 40 дівчат. У 1820 році в Умані була зроблена перша в Росії спроба створення загальноосвітньої школи. В 1858 році на Уманщині були ліквідовані військові поселення, тому школи були передані Міністерству державного майна і одержали назву казенних. У 1859-1860рр. на Уманщині створено сімнадцять шкіл. Це однокласні і двокласні школи, в яких на одного вчителя, як правило, припадало 2-3 групи (класи). Ці школи поклали початок організованій початковій освіті. Проте за переписом 1897 року 63,8% населення у віці від 5 до 49 років було неписьменним. У 1901 році художник Куцин відкрив музичну школу. В 1914 році в місті діяли три гімназії (з них дві жіночих), 5 спеціальних середніх училищ, в яких навчалося 2300 учнів; 8 початкових шкіл, де навчалося 700 дітей, а також дворічні педагогічні курси (навчалось 35 юнаків). У 1917 році в місті працювало 10 закладів освіти. У 1920 році в Умані відкрито пролетарську школу для дітей бідняків та робітників, складалася вона з трьох груп, викладання проводилося рідною мовою дитини. В усіх класах нараховувалось 166 учнів, з котрих 142 хлопці і 24 дівчини. У листопаді 1942 року в Умані відкрився інтернат для дітей незаможних селян, що вчилися в трудових школах міста. На початку 30-х років працювало 16 шкіл, з них: три школи мали 4 класи, одна школа – 5 класів, одна школа – 6 класів, одинадцять шкіл – 7 класів. У них викладало 546 вчителів, з них: у молодших класах – 381, у старших – 165. У 1934 році в школах нараховувалося 5048 учнів, в тому числі у 8-10 класах – 284. Відбувається збільшення учнів у школах, і в 1938-1939 навчальному році їх навчається 6874, в тому числі у 8-10 класах – 924. У 1941 році в Умані працювала 21 школа, в тому числі: 6 середніх, 4 семирічних, 11 початкових, в яких навчалося 7000 учнів. Крім того, працювали школа-інтернат, два дитячих будинки, дитяча музична школа, вечірня школа для дорослих, Будинок піонерів, дитяча технічна станція і 10 дитячих садків. Освітяни та випускники навчальних закладів нашого міста зробили вагомий внесок у Перемогу над німецько-фашистськими загарбниками. 136 педагогів воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, відстоюючи свободу і незалежність Батьківщини. По закінченню війни освітяни міста активно включалися в процес повоєнної відбудови. У 1944 році відкрито школу робітничої молоді №1. У 1944-1947 роках відновлено роботу загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків та садків. У 1946 році розпочав роботу клуб піонерів, дитяча бібліотека, семирічна школа. У 1949 році відкрито Будинок учителя, в 1950 році – школу робітничої молоді №2.
Уманська міська гімназія Уманської міської ради Черкаської області
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Уманської міської ради
| |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 Уманської міської ради