Історія Корсунь-Шевченківського району

Матеріал з Черкащина
Перейти до: навігація, пошук

До 1944 -Корсунський- адміністративно-територіальна одиниця Черкаської обл.
3 XI ст. Корсунщина-окрема волость. З 1195 по 40-і рр. ХІІІ ст. - удільне князівство, яким правили представники роду Мономаховичів. Після навали монголо-татар з 40-х рр ХІІ ст економічний розвиток Корсунщини уповільнився.3 ІЗЗО Корсунщина увійшла до складу Великою князівства Литовського, а після Люблінської уніі 1569 - до Польської Корони.
Територія краю належала до Канівського старостацтва, що було підпорядковане Житомирському . У 1584 утворене Корсунське староство У XVI ст мешканці краю брали активну участь у козацьких повстаннях під проводом Криштофа Косинського 1591-93 і Северина Наливайка /1594-96 У 30-х рр. XVII сі. староство стало одним ії найбільш економічно розвинутих р-нів Південної Київщини Корсунщина - один ії центрів козацтва в Україні Тут був утворений полк реєстрових козаків/1625/. Корсунці брали участь козацьких повстаннях Т.Федоровича /Трясила;1630/, Павла Павлюка /1637/, Дмитра Гуні та ЯцькаОстрянина/1638/.
26.05. 1648 українське військо Б Хмельницького розбило під Корсунем польську армію, перемога остаточно сприяла перетворенню антипольською повстання в Національно-визвольну війну. Було утворено нову адміністративну одиницю -Корсунський полк. до складу якого увійшли Корсунь. Стеблів, Богуслав, Лисянка та ін. міста. За Зборівським договором 1649 до полку входило 19 сотень, у яких було 3428 козаків.
З початком Руїни економічне і політичне життя Корсунщини почало занепадати. Корсунський полк підтримував то Польщу, то Росію, то Туреччину, внаслідок чого міста і містечка були вщент зруйновані, а більшість козаків з сім'ями переселилась на Лівобережжя На Корсунщині встановилась польська влада, утиски якої привели до участі населення в гайдамацькому русі середини XVIII ст, і особливо у подіях Коліївщини 1768-1780 власником Корсунського староства став племінник польського короля кн. С.Понятовський, який почав відновлювати господарство краю.
Так, у 1787-88 з'явилися у Корсуні фабрики з виробництва сукна, замші, селітри, у Таращі -скляний завод з цехом дзеркал, у Сахнівці - ґуральня й тютюнова фабрика з плантаціями винограду та тютюну. Кн. увів змішані адміністративні суди за участю селян,створив каси взаємодопомоги погорільцям, збудував лікарню на 3 палати і відкрив заклад для навчання селянських дітей танцям. У 1793 у результаті ІІ-го поділу Польщі Корсунщину як волость приєднано в складі Боїуславського повіту Київського намісництва до Російської імперії, У 1799 Корсунський маєток перейшов у власність найясн. кн. П В.Лопухіна, який почав відновлювати занедбану промисловість: побудував Селищанський та ін. цукрові заводи, відродив суконні мануфактури /Корсунь, Стеблів/ і завод з виробництва скла. відкрив винокурні та пивоварні.
У 1855 Корсунщину охопив селянський рух Київської козаччини, що був наймасовішим у роки Кримської війни. Влітку 1918 у Корсунській волості вибухнуло повстання проти німецьких окупантів, що злилося і Звенигородським збройним повстанням.
З 1923 Корсунь - центр Корсунського р-ну У березні 1923 Корсунь став центром Шевченківського округу, до складу якого входили Богуславський повії, м Звенигородка і 8 волостей Звенигородського повіту, 3 волості Таращанської о повіту, 12 волостей Черкаського повіту 03 07.1925 Шевченківський округ було розформовано, а Корсунський і Стеблівський р-ни ввійшли до складу Черкаською округу. У вересні 1930 з ліквідацією Стеблівського р-ну його населені пункти ввійшли до складу Корсун¬ського р-ну.
1934 Корсунська міжрайоннагідроелектростанція дала перший струм.
У роки Другої світової війни на території р-ну відбулась одна з найвизначніших операцій на оточення і знищення великою угруповання ворога -Корсунь-Шевченківська битва /24,01.-1702.1944/