Петраківка

Матеріал з Черкащина
Перейти до: навігація, пошук

Село Петраківка розташоване на південному заході Катеринопільського району і межує з Кіровоградською областю. Центральна садиба розташована від залізничної дороги за ЗО км., від районного центру 22 км, від обласного - 160 км. Населення на території села становить на 01.01.2002 року 858 осіб. В тому числі працездатних 453 особи, пенсіонерів - 261 особа, жінок -361 , чоловіків - 305 . дітей -192 в тому числі до 6 років -39 . Старожилів - 11 осіб . Кількість дворів -411, всього земельних угідь-2665,9 га. В селі Петраківці знаходяться суспільні споруди : середня загальноосвітня школа І-Ш ступенів де навчаються 168 учнів і працюють 20 вчителів ; дільнична лікарня , яка розрахована на п'ять койко-ліжок , де працює 21 медпрацівник ; Будинок культури в якому розташована сільська бібліотека та пацює духовий оркестр у кількості 10 осіб , при будинку культури працює художня самодіяльність ; пошта ; магазин ; 1 магазин приватної торгівлі ; при будинку культури працює музей ; аптека ; відділення зв'язку ; транспортна бригада ; гараж . Релігійні громади , керівник- Карп'юк Василь Семенович . Парафія Пресвятої Богородиці Українська Автокефальна Православна Церква . На території села є обеліск Слави, який розташований у центрі села і має добрий стан та Братська могила, яка розташована на сільському кладовищі - упорядкована Перші згадки про село Петраківка відносяться ще до 1797 року, але застосоване було в кінці XVI ст. За численними версіями назва села походить ніби від прізвища козака Петрика, який оселився на території сучасного села разом із своєю сім'єю . В XVII ст. село Петраківка було під владою Польщі . В селі Петраківці, яке належало до Звенигородського староства у 1797 р. налічувалося 181 душа з них шляхтичів -1. Село розташоване біля Безіменного струмка , який зливається з річкою Вись . Населення на території села з'явилося ще 4-5 тис.років . В дореволюційний період (XIX ст) село було державним Головне заняття - землеробство . Багато селян ходили на заробітки в Катеринославську , Таврійську , Херсонську губернії . В селі було землі 2090 десятин, із цієї кількості належало церкві - 43 десятини, в користуванні селян - 2040 десятин. За земельне користування селяни платили непосильні податки в державну казну. Техніка ведення с\г була відстала. В селі була одня Церква Троїцька / православна/ кам’яна, побудована в 1817 році священиком Гоегорієм Бердічевським, В 1794 році в селі було запроваджено початкову освіту. Це була церковно-приходська двохкласна школа, в якій дітей навчав один учитель. Навчалося в ній зовсім мало дітей - 34 особи, та й ті переважно з багатих сімей. Але дуже часто заможні селяни наймали учителів, щоб ті навчали їхніх дітей вдома. Навчалися переважно хлопці. У селі був один фельдшер, була одна чайна, одна державна винна лавка, два хлібних магазини. На землях села Петраківки і с.Стойково було дев’ять курганів, один з них в 1848 році був розкопаний приставом Чижевським. В кургані знайдено : людський скелет, мідний кувшин, залишки лука, вісім наконечників і бронзових стріл. Перший згаданий курган належав скідам. Другий курган був розкопаний в 1869 році селянами, де було знайдено два людських скелети, череп одного з них виявився розрубаний. В період XIX ст. в селі Петраківці розвивалося землеробство, скотарство. Монстація 1862 року зафіксувала, що в селі знаходилося огородників -36, тяглих - 165, полутяглих-204. бобисів-43. скотробочий-641, іншого великого-232, дрібного скота-2189. В 1815 році в повіті мешкало чоловіків-1317, жінок-1277, а всього проживало-2594 душі, відкрито одне класне приходське училище. Коли село отримало волость, то в Петраківській волості було створено крім початкової школи-гімназію, в якій навчалися хлопці окремо, а пізніше і окремо дівчата. В гімназії викладали різні мови, особливо насаджувалася польська мова, російська мова. В гімназії вивчалися різні предмети ; математика, логіка, історія, географія, література, особливу увагу звертали на письмо. Навчали красиво писати, кожний день була каліграфія. В гімназії навчалися переважно заможні діти в 2-х класах терміном 5 років, а в 5-ти класах-12 років В ХVII ст. рівень загальної освіти наших людей був предметом гордості, але в XIX ст. сталося щось жахливе. Про масштаби цієї катастрофічної деградації свідчить такий факт : якщо в 1768 році в трьох найбільших волостях Київської губернії одна початкова школа припадала на кожних 746 жителів, то в 1876 році вже на 6730 жителів. На початок XX ст. рівень освіти поліпшився і Петраківська гімназія була класичного типу: в ній навчалися 7 років, вивчали латинську мову, старослов’янську мову, логіку та точні науки. Навчання жінок було запроваджено в 1890 році і в гімназії вже навчалося 120 жінок. З 1900 року в нашому селі почали вимагати учні, щоб навчання проводилося українською мовою і добилися того, що дійсно навчання почало проводитися українською мовою. Жителі села Петраківки в др.п.ХІХ ст. в основному займалися хліборобством. В 1865 році в селі Петраківці мешкало більше як 270 душ, серед них були і державні селяни. В 1900 році повітова управа знаходилася в селі Петраківці, в повіт входили райони мирового посередника: 1 дільниця мирового судді, 2 дільниці судового слідчого, 3 дільниці сільського лікаря, 2 дільниці станового пристава. В 1916 році в повіті поміщалося 2365 душ із них чоловік-1174, відсутні на фронті- 311 чоловік, жінок-1191, відсутні-37, господарств-405 Суспільно-політичні події періоду Першої Світової війни торкнулися і села Петраківки. В 1916 році в селі Петраківці представник кредитного товариства Трублаєв Т.П. і його помічник Кульчицький В. вели серед селян антивійськову агітацію й пропаганду, що війна ведеться заради збагачення правлячих класів і треба писати на фронт, щоб солдати здава лися в полон. Радянська влада в селі Петраківці була проголошена в кінці 1917 року. В 1916 році село було окуповане німцями. Після вигнання німців в селі відбулася боротьба між більшовиками, петлюрівцями, зеленими, махновцями. Велику роль у зміцненні і розвитку радянської влади на селі відіграв волосний революційний комітет, що був створений у 1919 році, головою якого був Йосип Миколаєвський а секретар Сиротенко Федосій. Волосний революційний комітет діяв по 1924 рік. В 1919 році був організований комітет незалежних селян, головою якого був Дідківський Тихін Прокопович. В 1927 році була організована первинна партійна організація, яку очолювали комуністи: Іванченко Євдоким Григорович, Цісельський Микола Петрович, саме вони в період Громадської війни відстоювали комуністичні ідеї в селі В 1919 році в селі Петраківці виділяється невелика група молоді найбідніших селян, батраків і дітей робітників, які захопилися ідеями більшовизму, склали активну політичну групу і при участі члена Звенигородського повітового комітету комсомолу Марусі Вексель, було створена в селі Петраківці комсомольський осередок. Першими членами комсомолу в селі Петраківці стали: Дідківський Федось, Денисенко Петро, Іванченко Софія, Москаленко Лавро, Погороцький Олександр, Пустовий Степан. Секретарем комсомольського осередку обрали Пустового Степана.. Піднесенню і розвитку сільського господарства в селі 20-ті роки сприяла соціалістична кооперативна колгоспна власність на добровільних началах з бідняків.

        В 1927 році створено товариство по обопільній обробці землі. Це товариство в 1929 році було реорганізоване в сільськогосподарську артіль "Перемога" - головою її був Розкидний Зінько. На зразок цієї артілі організувалася ще артіль "П’ятирічка", які потім об'єдналися в артіль ім. Ворошилова, а в 1958 році був утворений колгосп ім. Ворошилова.

В 1928 році в селі Петраківці проживало 2286 душ. В 1930 році церковні дзвони було забрано на промислові потреби а церкву передано під сільбуд. Товариство "Просвіта" в 20 ті роки проводило активну роботу ; вечори, виставки, мітинги, лекції. В 1925 році до села Петраківка було приєднано село Стойково. В 1934р. - утворено МТС, У роки Великої Вітчизняної війни 300 жителів села Петраківка пішли на фронт, 181 з них загинуло. Село знаходилося в окупації з 1941 - 1944 роки. Петраківку було звільнено 12 березня 1944 року В 1958 році артіль ім. Ворошилова було перейменовано в колгосп ім. Суворова, земельна площа якого становила - 3340га. В 1958 р. проведено реорганізацію МТС і створено філію МТС -"Сільгосптехніка" завідуючим якої був Жидко А.І. За проявлений героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни в боротьбі з німецькими окупантами радянським урядом присвоєно звання Героїв Радянського Союзу Цісельському Михайлу Петровичу (майор) та Шевченку Георгію Івановичу (капітан). Погорецькому Віктору Григоровичу присвоєно звання генерала-майора авіації і Починському В.В. присвоєно звання генерала-майора авіації. За сорок років після закінчення війни село повністю відбудувалося і має багато нових приміщень . Зріс добробут і культура села. До 1949року в селі був один медичний пункт , а в 1949 році організовано дільничну медичну лікарню на 25 ліжок . В 1963 році приєднано село Ямпіль і колгосп поділили на два виборчі участки . Працювала участкова ветеринарна лікарня , відділ зв'язку, ощадкаса . Працювала одна аптека , жителів села обслуговувала дирекція торгової мережі №2 до складу якої входило 6 магазинів , один буфет . Працював один будинок побуту . При колгоспі постійно працював дитячий садок в селі Петраківці і селі Стойково в яких доглядалося і виховувалося 48 дітей дошкільного віку . В селі існував колгоспний діючий млин і олійня . Станом на І січня 1962 року село повністю радіофіковано і електрифіковано . Було 680 радіоточок, телевізорів 5 , мотоциклів - 60 , автомашин в особистому користування - 4 . Станом на 1 січня 1985 року працювали всі заклади соціальної сфери . В дільничній лікарні працювало 30 медпрацівників, з них 2 лікарі з вищою освітою, 14 працівників з середньою світою. Держава в середньому на одного лікуючого громадянина щоденно витрачала 12крб. 15 коп. В селі також працювала школа, де навчалося 213 учнів і де працювали 26 учителів, з них з вищою освітою-14осІб. Загальна ж кількість населення станом на 1 січня 1985 року становила-1302 особи. В цей період в селі працювала центральна сільська бібліотека, одна приклубна бібліотека, одна бібліотека при середній школі, в яких книжковий фонд разом становив 39904 крб., читачів 1058 осіб, книговидача 24163. В селі знаходився один Будинок Культури, сільський клуб, одна сільська лазня. Станом на 1.12.1985 року в партійній організації на обліку стояли 42 члени КПРС, в комсомольській організації на обліку 62 члени ВЛКСМ. В 1934 році було створено МТС, директором якої був Гребенюк, завполітвідділом Демченко В.М.. В 1958 році проведено реорганізацію МТС і створено філію МТС - "Сільгосптехніка" завідуючим якої був Жидко А.І.. В селі Петраківці протягом 11 п’ятирічки побудовано амбулаторію, три житлових будинки для спеціалістів, овочесховище, силосну траншею, встановлено пилораму. На все це будівництво витрачено колгоспом 1,5 млн.крб. Збудовано стадіон, будинок механізатора, розпочато будівництво середньої школи, яка була відкрита для дітей у 1991 році. За 11 п’ятирічку збудовано 12 будинків індивідуальних житлових. В селі працювало в цей період 129 осіб молоді до 30 років з яких 62 особи - комсомольці. Щорічно в селі залишалося 10-14 осіб випускників школи. Станом на 1985 рік у власному користуванні громадян села знаходилося автомобілів 56, мотоциклів 98, телевізорів 403. Громадяни села мають 1,5 млн.крб. заощадження. Середній заробіток працюючих: в рослинництві - 170 крб. в тваринництві -178 крб. в механізації - 185 крб. Характеристика колгоспу ім.Суворова : - кількість землі - 3806 га спеціалізація сільського господарства колгоспу - зерново/бурякова з розвиненим тваринництвом. Рентабельність: 1981р 1982р 1983р 1984р

                            18,3	%          17,7 %            30,6%	       25,7%

Виробництво за 1985 рік М’ясо - 3357 цнт. Молока - 14119 цнт. Зерна 59689 цнт. Продаж державі: М’яса - 2906 центнерів Молока - 12465 центнерів Зерна - 29509 центнерів Кращі виробничники, які взяли високі соціалістичні зобов'язання і успішно з ними справилися : Іваненко Микола Пилипович - водій Дідківський Василь Миколайович тракторист Гордієнко Олександр Олександрович - тракторист Козловський Іван Васильович - тракторист Свистун Тетяна Іванівна - - телятниця Кулініч Галина Петрівна - телятниця Івенко Людмила Лаврівна - доярка Гордієнко Валентина Корніївна ' -пташниця Пасменко галига Іванівна -пташниця Ткаченко Раїса Сергіївна -доярка Григор"єва Лідія Федорівна -свинарка Всього збудовано будівель в період 80-х років : 315 колгоспних об’єктів та 180 індивідуального будівництва. В 2000 році в серпні місяця утворено СВУ "Землероб", директор Гурома Константан Дементійович. В 1996 році пройшло розпаювання земель колективної власності. Розпайовано 1607,36 га, було видано 429 земельних сертифікатів. В 1999 році згідно сертифікатів отримано державні акти. В 2001 році із земель резервного фонду сільської ради розпайовано 132,6 га землі. Було видано 47 державних актів на землю. В Петраківській сільській раді зареєстровано 4 фермери : у них 135,4 га землі ; Ярмолінський Василь Семенович - селянсько-фермерське господарство "Ясини" - 38,9 га землі : Грущинський Михайло Миколайович - фермерське господарство 'Грущинських" - 36,6 га землі, Прокопенко Лідія Василівна - фермерське господарство "Промінь" -30,00га землі, Гордієнко Юрій Васильович - фермерське господарство "Хлібороб" - 29,8 га землі. Присадибних ділянок - 411. В них землі - 226,85 га. На території Петраківської сільської ради знаходиться - 4 ставки загальною площею -14,4 га. Лісопосадки - 20,8 га. Пасовищ - 54.6 га. Господарських дворів -34,1 га. Шляхи - 20,1 га. Серед загальної кількості населення села 107 осіб працюють в СВК "Землероб", 27 осіб є одноосібниками ( вихідцями з державними актами), приватних підприємців - 2 особі : Пасменко Володимир Петрович та Ярмолінська Людмила Архипівна. Безробітні, які зайняті у своєму підсобному господарстві - 150 осіб, в тому числі стоять у центрі зайнятості - 5 осіб. Проживають на території села заслужені трудівники орденоносці: ОРДЕНОМ «ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА»

1. Шахрай Тамара Миронівна. 2. Куценко Галина Олексіївна З.Ліхацька Марія Іванівна 4.Моключенко Михайло Коне тантинов и ч ОРДЕНОМ "ЗНАК ПОШАНИ" І .Круценко Микола Іванович 2.1ванченко Микола Пилипович ОРДЕНОМ 'ТРУДОВОЇ СЛАВИШ СТУПЕНЯ' 1 .Діденко Віктор Арсентійович 2.Дідківський Василь Миколайович МЕДАЛЬ "ЗА ТРУДОВУ ДОБЛЕСТЬ" І. Іванченко Микола Пилипович 2. .Казіміренко Яків Іванович З. Ліхацька Марія Іванівна 4. Гордієнко Олександр Олександрович В 1989-1990рр. було збудовано в селі Петраківці нову двохповерхову середню школу. Урочисте відкриття школи відбулося 1 вересня 1990 року. Площа шкільної території складає 3 га, в тому числі теплиці. Приміщення типове, яке розраховане на 306 місць, збудоване з цегли та обкладене плиткою, а також покрите шифером, опалення водяне. Загальна площа шкільних приміщень сягає 2606 м2. В школі наявні 2 навчальні майстерні, площа яких сягає 160м2, а також наявна їдальня загальної площі 60м2, яка розрахована на 120 осіб. В нашій школі наявний спортзал площа якого становить 162м2, а також спортивний майданчик площею 500м2. В нашій школі в 90-х роках навчалися близько 200 осіб, в 2003 році навчалися 165 осіб. З після воєнного періоду Петраківську школу очолювали Печериця Гаврило Єфремович, Нестеренко Євгенія Дмитрівна, Полташевський Василь Петрович, Віхлевщук Антон Львович, Очеретяний Андрій Іванович, Чорногор Володимир Михайлович,, Дідівський Євген Іванович, Вітрянська Валентина Михайлівна, Гаркавий Олексій Остапович, Маркович Василь Михайлович, Гончар Надія Гаврилівна, Мізюк Галина Архипівна, Новозбудовану школу очолив Овчаренко Микола Миколайович (1983-2000); Дашковський Анатолій Степанович (2000- 2002); Гордієнко Надія Іванівна (2002р. ). На даному етапі в школі працює 22 учителя, які навчають. За період існування середньої школи у 80-х - 90-х роках було випущено близько чотирьохсот випускників, серед них були учні, які були нагороджені свідоцтвами особливого зразка. Наша школа гордиться своїми випускниками, які були нагороджені золотими і срібними медалями. Серед них учителі, які працюють в Петраківській школі на сучасному етапі: Овчаренко Наталія Петрівна, яка отримала золоту медаль в 1978 році та Калашник Ніна Вікторівна в 1992 році; в період з 80-х по 90-ті роки учні Петраківської школи отримали близько ста похвальних листів. Учні Петраківської школи завжди відзначалися не тільки за навчальною партою, а й на спортивних майданчиках та спортивних змаганнях, які щороку займали призові місця, і навіть були переможцями спортивних змагань районного рівня, а деякі з них отримували спортивні розряди з різних спортивних видів. За період існування середньої школи в Петраківці, її випускники отримали золоті медалі: в 1977 році — Фартух Ольга Іванівна, в 1979 в — Гаркавий Юрій Олексійович, в 1984 — Михайлик Надія Тимофіївна, в 1992 — Волошина Ніна Вікторівна,в 1998 — Галан Жанна Юріївна, в 1999 — Казіміренко Олена Ільківна, в 2000 — Венгерук Оксана Василівна, Овчаренко Ірина Миколаївна і Устяновська Світлана Анатолівна, в 2001 — Кушніренко Наталія Володимирівна та Маркович Ольга Василівна, в 2005 — Пухиренко Тетяна Віталіївна та Дробот Михайло Сергійович. Срібну медаль отримали в 1989 році — Білоус Алла Дмитрівна, в 1991 — Дідківська Наталія Володимирівна, в 1995 — Генделева Валентина Валеріївна, в2004 — Михайлик Ріта Євгеніївна. В період існування Петраківської школи плідно працювали учителі - класні керівники: Вітрянська Валентина Михайлівна (4 випуски), Сокуренко Зіна Василівна (2 випуски), Гончар Надія Гаврилівна (4 випуски), Оверченко Марія Андріївна ( 5 випусків), Заремба Валентина Захарівна ( 4 випуски), Татарчук Світлана Євгенівна (3 випуски), Маркович Василь Михайлович ( 4 випуски), Ольшевська Ліда Гаврилівна ( 2 випуски), Качурець Григорій Ілларіонович ( 1 випуск), Задирака Микола Іванович ( 1 випуск), Дробот Діна Борисівна ( 1 випуск), Овчаренко Наталія Петрівна ( 2 випуски).

Crystal Clear app korganizer.png Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!