Легедзине

Матеріал з Черкащина
Версія від 23:03, 29 січня 2015; Nickispeaki (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Село Легедзине (північна широта: 48° 48', східна довгота: 30° 31', висота над рівнем моря: 201 м.) Тальнівського району Черкаської області налічує 560 дворів та 992 жителі. Село лежить на трасі Умань-Черкаси за 25 кілометрів від Умані.

В селі є дитячий садок, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,сільська рада, поштове відділення, ФАП, консервний та цегельний заводи, магазини, а колишнє колективне сільгосппідприємство на сьогодні трансформоване в ТОВ «Легедзинське», село газифіковане.

"Ну й що, звичайне українське село", – подумаєте Ви. Ні, не звичайне... Хоча, можливо, нам воно здається незвичайним просто тому, що ми його любимо... Але якщо навіть висновок про "незвичайність" і суб'єктивний, то ми всеодно будемо в цю "незвичайність" вірити і її розвивати...


Панорама села з висоти пташиного польоту. Pan.jpg


Такий вигляд має наше Легедзине з літака Aero.jpg


Цікаві деякі історичні моменти, пов’язані з селом: 10 листопада 1920 року на околиці с. Легедзине підпільний штаб на чолі з Ф. Крижанівським ініціював збройний виступ проти кінних частин Червоної армії , що рухалися з Умані до Звенигородки для боротьби з залишками частин Української Народної Республіки, очолюваної генералом Ю.Тютюнником. До повсталих приєдналися жителі сусідніх сіл. Червоним вдалося зламати опір повстанців і почати жорстоку розправу. Під час повстання і страт загинуло понад сто селян, десять легедзинських домогосподарств було спалено як застереження непокірним.

Ініціативна група готує всі необхідні матеріали для встановлення в листопаді 2010 році пам'ятного знаку на честь 90-річчя повстання.

В 1941 році Окрема Коломийська прикордонна комендатура, відступаючи з боями на схід, на початку серпня під Легедзиним дала великий бій фашистським дивізіям «Адольф Гітлер» та «Мертва голова» , знищивши багато гітлерівців та 17 танків. Але сили виявилися нерівними, закінчилися боєприпаси і тоді прикордонники випустили на ворога 150 службових вівчарок – собаки рвали фашистів і майже на два дні зупинили наступ ворога на цій ділянці фронту. путевки в Турциюизделия из мраморакованые решеткиБіля траси Умань-Черкаси, прямо за селом, на кургані, в 2003 році відкрито єдиний в Україні пам'ятник службовим собакам

P7050232.JPG

P7050248.JPG

P7050245.JPG


Щороку кілька сотень колишніх прикордонників з усієї України приїжджають сюди на святкування Дня прикордонника.

P7050250.JPG


Приблизно на тому ж місці, за кількасот метрів від Легедзиного в сторону Умані, 18 серпня 1941 року Гітлер і Муссоліні приймали парад фашистських військ.


Але найголовнішою історичною родзинкою села є найбільше в світі поселення трипільської культури.

88.jpg

На аерофотознімку видно концентричні кола та радіальні лінії – вулиці гігантського протоміста площею 450 га.Поселення існувало ще за 500 років до єгипетських пірамід і мало біля 3000 будинків, в яких проживало до 15000 людей. На той час в світі поселень такого масштабу просто не було. Лінії та кола на грунті - залишки спалених трипільських жител, глина з яких внаслідок оранки та інших агротехнічних операцій виступає на поверхню. Вперше ці "малюнки" на грунті зафіксував у 1964 році військовий топограф Костянтин Шишкін , дешифруючи військові аерофотознімки.


Щороку, починаючи з 1981р., експедиція Інституту археології АН України під керівництвом кандидата історичних наук В. Круца проводить на поселенні розкопки, в яких приймають участь біля сотні студентів-культурологів Києво-Могилянської академії та студентів-істориків Вінницького, Уманського педуніверситетів та Київського педуніверситету ім. Драгоманова. P7270036.JPG

P7100102.JPG

P7270025.JPG

P7100095.JPG


Всі артефакти , знайдені під час розкопок, залишаються в музеї поселень-гігантів з експозиційною площею більше 400 кв.м., що збудований в с. Легедзине і входить до створеного в 2003 році Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», основне призначення якого – збереження, дослідження та популяризація як трипільської культури взагалі, так і унікальних одинадцяти поселень-гігантів трипільської культури загальною площею понад 2 000 гектарів зокрема, розташованих на території Уманського, Тальнівського та Звенигородського районів Черкащини. Музей заповідника включений в туристичну програму «Золота підкова Черкащини».



Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура"




Найбільша проблема заповідника – відсутність фінансування музею. Під загрозою руйнування знаходилися два збудовані трипільські житла, одне з яких – двоповерхове. Дирекція заповідника вирішила організувати Всеукраїнську трипільську толоку, на яку з’їхалися більше 200 небайдужих до української культури людей. Трипільська толока уже стала доброю традицією в Легедзині і проводиться щорічно.



Фото з трипільської толоки (натисніть тут)





На сьогодні в фондах музею знаходиться більше 4000 експонатів, але повна відсутність коштів на створення експозиції не дозволяє відкрити музей для широкого загалу.

82 gg.JPG

81 g.JPG

80 g.JPG

Hou trі.jpg


На легедзинських полях знаходиться ціла низка курганних могильників. Частина з них розорані, частина не ореться взагалі. В 2007 році експедиція Інституту археології АН України провела розкопки на одному з курганів і здивувала всіх своїм вердиктом - розкопано скіфський(!), та ще й "царський" курган. Ця величезна підземна споруда була пограбована ще в ті ж скіфські часи, але, все ж, потішила археологів своєю незвичайною підземною архітектурою, керамікою та золотими речами. Звісно ж, цю "таємницю" не можна було приховати від журналістів з усієї України...

P7270005.JPG

P8160006.JPG

IMGP0290.JPG

IMGP0286.JPG

P8160002.JPG


Влітку 2009 року археологи знайшли на околиці села готський некрополь. (черняхівська

археологічна культура) з унікальним посудом та прикрасами.

P7190014.jpg

DSCF7010.JPG

P7190019.jpg



Багато відомих людей відвідує Легедзине: тут не раз був екс-губернатор О.Черевко,екс-міністр культури України В. Вовкун , спікер Верховної ради В. Литвин, сатирик М. Задорнов, журналіст Д. Гордон,кінорежисер Ю. Ільєнко, народні депутати цього та попереднього скликань І.Чоломбітько та С.Терещук, В. Кириленко та О. Зінченко, І. Заєць та О. Доній, не раз експонатами музею цікавився екс-президент України В.Ющенко.

P7200033.JPG

P7200099.JPG

4578.jpg

Міністр культури та туризму України В. Вовкун з губернатором О.Черевком в фондах легедзинського музею поселень-гігантів трипільської культури


P7280054.JPG

P7280058.JPG

Спікеру парламенту, як історику, також не байдужі проблеми трипілля


P7240198.JPG

Політик О.Зінченко на студентській археологічній базі


DSC 6353.JPG

Українського кінорежисера Ю.Ільєнка та американського Наомі Умань здружила трипільська толока


P7240214.JPG

М. Задорнов та Д. Гордон дуже цікавляться "легедзинським трипіллям"


IMG 2785.JPG

Олесь Доній також долучився до толоки


DSC01117.JPG


Ще однією родзинкою Легедзиного є шкільна кіностудія "Мальва". Кіностудія створена в 1993 році. Це єдина в Україні шкільна кіностудія, що продукує художнє кіно. За час існування студією створено 28 фільмів, 8 з яких – художні.Ось дещо з ранньої творчості - фільми циклу "Велика Вітчизняна" "Невідомий солдат" та "Перемога"(формат VHS). Студія є переможцем 14 Всеукраїнських та міжнародних кінофестивалів, володарем 17 дипломів першого ступеня та одного Гран-Прі. Фільми студії демонструвались на ураїнських телеканалах «УТ-1», «1+1», «Інтер», фрагменти робіт – на «СТБ»,«ICTV», «К1», «Новому каналі», російському «ОРТ», на кількох канадійських телеканалах, в університеті Сорбонна у Франції. Публікації про студію були в газетах «Урядовий кур'єр», «Комсомольская правда», «Україна молода», «Киевские ведомости», «Киевский телеграф», журналах «Кіно», «Кіно та театр», «Комерсант»,«Tele-Citi» та ін. Тільки протягом 2007-2009 років за сприяння американського режисера Наомі Умань фільми студії побували на кінофестивалях в Ірані, Італії, Іспанії, Кореї, Німеччині, Польщі, Албанії, США, Голландії та Росії.

Прем’єра фільму «Ойра» проходила в київському Будинку кіно. Паралельно зі зйомками фільму«Ойра» Міністерство культури України знімало фільм «Кіноманія» про роботу «Мальви».

За час існування студійцями стали понад 80 дітей. В 2000 році студії присвоїли звання народної. 25 жовтня 2008 року студія розпочала зйомки нового повноформатного художнього фільму «Казка про Чорного Козака» – романтичної казки, сюжетна канва якої розгортається на тлі героїчних подій ХVII століття, ординських набігів, гартування козацької слави, боротьби добра зі злом, любові з розлукою та смертю. Ось трейлер фільму "Казка про Чорного Козака".

В зйомках фільму задіяні жителі м. Умані, Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів, понад 60 учнів шкіл, клуб історичної реконструкції «Росичі» (м. Київ), фольклорні гурти «Гуляйгород» та «Божичі» (всього більше 200 осіб), студія тісно співпрацює з дендропарком «Софіївка».

«Мальва» – аматорська студія, але на період зйомок долучила до свого творчого колективу давніх друзів-професіоналів: операторів, освітлювачів, гримерів, костюмерів, художників та дизайнерів.

Новий фільм – перша стрічка «Мальви» зі зйомками такої складності. Масштабні кінні батальні сцени, безумовно, відкриють нову сторінку ігрового аматорського кіно України.

Кошторис стрічки (130 000 гривень) не включає в себе ні гонорарів артистів, ні оплати їх проїзду ( артисти приїздять зі Львова, Вінниці, Черкас, Києва, Запоріжжя,є артисти зі США та Канади). Всі зйомки проходять виключно на ентузіазмі і бажанні створення народного українського історичного кіно.

Кошти ж потрібні для транспорту,оренди зброї та костюмів (кіностудія ім.. О. Довженко), а головне – оренди освітлювальної і звукової апаратури та професійної відеокамери (оренда останньої обходиться в 300 у.о. за добу).

Всі попередні фільми студії були відзняті за власні кошти абсолютно без будь-якої державної підтримки. «Казка про Чорного Козака» – не виключення.

Фільми студії взагалі і «Казка про Чорного Козака» зокрема, задумувалися як доказ можливості створення без десятків мільйонів євро дійсно народного, патріотичного, поетичного і разом з тим, реалістичного кінопродукту, що дасть можливість підростаючому поколінню ще раз переконатися в значимості і величі українського минулого і в цьому непростому сучасному світі безпомилково ідентифікувати себе не просто як українця, а Українця з великої букви, який з гідністю виходив з усіх історичних негараздів раніше і зможе врешті-решт побудувати гідне життя для України зараз.

Студія спільно з декількома канадійськими однодумцями почала широку PR-кампанію фільму "Казка про Чорного Козака" в мережі Інтернет, створила сайт фільму. Узгоджені питання прем’єрного показу стрічки в київському Будинку кіно та трансляції по кількох центральних телеканалах України. При наявності фінансування фільм може бути закінчений в травні-червні 2010 року.





Вас цікавить, як проходять зйомки?

Фото зі знімального майданчика "Казки про Чорного Козака" (натисніть тут)



Сайт фільму "Казка про Чорного Козака" (натисніть тут)

(Для повернення з сайту на сторінку "Легедзине" натисніть лінк "село Легедзине" на головній сторінці сайту)


Але не тільки для кіно потрібні старі кожухи та свити – щороку весело звучать у виконанні легедзинських школярів забуті колядки та щедрівки.

IMGP5014.JPG

IMGP7278.JPG



Ще однією цікавинкою села є шкільний хореографічний колектив "Візерунок", керує яким легедзинська вчитель-хореограф Віталіна Лелеко.

Колектив не раз займав перші місця на районній та обласній сцені,отримуючи перемоги на обласному конкурсі "Грайлива веселка" та звання лауреата конкурсу "Скарбничка майбуття".

243.jpg

P4290025.JPG

P5170020.JPG

151.jpg

P5170023.JPG

231.jpg

IMGP4803.JPG

P3010170.JPG

L1100467.JPG


Завдяки допомозі небайдужих до української історії і культури меценатів, В. Лелеко презентувала на районній сцені хореографічну виставу "Лісова пісня" по мотивах однойменної драми-феєрії Лесі Українки.


P5170008.JPG


Відомий далеко за межами села і гурт автентичного співу "Ойра"

P1010237.JPG


Легедзинські бабусі-артистки вже звикли до камер і зараз охоче позують знімальній групі телеканалу "Тоніс"

P1010232.JPG

Нещодавно колектив було запрошено в столичний арт-клуб "Київ" на "Етновівторок"

Приїжджайте в Легедзине, завжди раді Вам. Погода в с. Легедзине